Цього сезону бренд спільно з українськими митцями знайшли натхнення у витворі побутового мистецтва, який часто лежить, а то й висить на поверхні.
Колекція натхненна стародавнім українським мистецтвом - килимарством. Вона має на меті привернути увагу до цього чарівного мистецтва, яким займались у різних куточках України, надихаючись як буденними сюжетами, так і неймовірними польовими квітами, птахами, тваринами, та всім, що оточувало краєвиди.
Митці та художники бренду уважно досліджували ремесло, щоб донести важливість розвитку традиційного мистецтва та познайомити якомога більшу кількість людей з історією, головними особистостями та красою килимарства.
Дизайни цієї колекції - це омажі на дивовижні килими українських митців, відомих за місцем свого походження - селища Решетилівка Полтавської області. На своїх хустинах бренд звернувся до творчості відомих решетилівських митців: Ольги Пілюгіної, Василя Деркача, Надії Бабенко.
Колекцію склали сім дизайнів, чотири з яких натхнені килимами Ольги Пілюгіної. Проте не лише витвори мисткині надихнули дизайнерів бренду, але й вона сама, ставши обличчям колекції. Бренд розпитав майстриню про особливості решетилівського килимарства, про її особистий шлях в мистецтві та досягнення.
Коментар Ольги
З чого почалося решетилівське килимарство?
“Все почалося у 20х роках минулого століття з «Троянди» - промислової артіллі художніх виробів, на базі якої пізніше відкрили фабрику художніх виробів імені Клари Цеткін. На роботу зїжалися митці та художники з різних регіонів, які осідали саме в Решетилівці. Такими художниками були і мої батьки.
Вони у своїй індивідуальній творчості намагалися розвинути і вдосконалити місцеву традицію рослинного килима, та понад 30 років навчали інших майстрів та художників у Решетилівському професійно-технічному училищі.
Я вже народилася в Решетилівці, де багато часу проводила спостерігаючи за роботою батьків, і виховувалася, відповідно, в родинній майстерні. Тому для мене орнаменти, мотиви, нитки та станки - як повітря», - ділиться Ольга Пілюгіна.
В чому неповторність решетилівського килимарства?
Решетилівський стиль сформований різними авторами, кожен з яких мав бездоганну техніку гладкого ручного ткання. Звісно, що засновувався він на місцевих традиціях Полтавщини. Тож решетилівське килимарство передає на своїх полотнах м’які ландшафти, м’яке полтавське мовлення, пластичні округлі лінії, природні, не яскраві кольори. Форми і лінії підпорядковуються у техніці, щоб нитка лягала якомога природніше.
Решетилівське килимарство також називають рослинним, бо в його композиції завжди лежить рослинний орнамент: дерево життя, яке є структурою для птахів, звірів, квітів та ягідок. Цікаво те, що квіти завжди більші за птахів, а другі часто мають квітко подібні форми.
Звісно, рослинний орнамент можна створити на різних верстатах, у різних техніках. Цим також відрізняється решетилівське килимарство. В інших областях, де поширений геометричний орнамент, килими створюють на горизонтальних дерев'яних верстатах з механічною зміною сторін.
В Решетилівці - на вертикальних станках, у техніці вільного ткання. Тому на решетилівських килимах є більше складних округлих ліній, і немає эффекта піксель.
На горизонтальному станку за 1 день можна зіткати 1 кв м виробу, а на вертикальному - до 5 см. Цей процес механізувати не вдалося, тому ручне ткання займає набагато більше часу. Килимарство вимагає постійної уваги, тому навчитися цьому не можна навіть за кілька майстер-класів. Килим - це про вічне, яке потребує вкладу багатьох років свого життя.
Інші килимарі згадували, що коли жінки ткали, їх руки так швидко переплітали ниточки, що це було схоже не на роботу, а на гру на бандурі.
Other carpet weavers mentioned that when the women wove, their hands interwoven the threads so quickly that it was not like work, but like playing bandura.
Хустина «Жар-Птиці» натхнена килимом «Весільний» Василя Деркача.
Жар-Птиця, або як ще її називають «крешана», символізує вогонь, яскраве тепло, яке вона бере у Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди. Пара жар-птиць на хустині - це символ палкого кохання, яке окутує та гріє, воскрешає та надихає.
Дана хустина представлена у двох кольорах: осіньому - пряно-помаранчевому та зимовому - волошковому.
Килим «Весільний» в прямому сенсі є весільним, говорить його автор Василь Деркач.
«Цей килим я створив, як сімейний оберіг. Птахи на малюнку - це пара молодят, які тримають квітку. Квітка — це символ щастя, якого багато не буває. Тому на полотні ними всипаний кожен куточок. Внизу древо життя — це предки, коріння молодят, яке завжди їх підтримуватиме.
Якщо хтось з птахів поверне голову, то квітка впаде, і сімейне щастя зруйнується. Так і в житті — потрібно щоб кожен в парі підтримував і пильнував сімейне щастя!”
Хустина «Павичі» натхнена килимом «Пісенний край» Ольги Пілюгіної.
Павичі - це витончені та благородні птахи. Їх різнобарвне пір’я виділяє їх серед інших, куди б вони не пішли. Павичі на хустині відображають яскравий характер її власниці - розкішної та впевненої в собі жінки.
Дана хустина представлена у двох кольорових рішеннях: багряно-золотому та синьо-жовтому.
“Для мене він має особливе значення - період його ткання припав на час виношування під серцем сина, якому вже 15 р. Можна сказати, що цей килим ми ткали разом із ним.
Золоті птахи і яскрава середина символізують живе і гаряче серед більш холодної кайми, вкритої інієм.
Пісенний край відкрив для мене новий яскравий період. До нього мої твори мали здебільшого пастельні кольори. А після я відчула любов до яскравих. Це все було інтуїтивно, я просто переносила на полотно ті емоції, які відчувала у цей період - радість повнокровності наповненості диттям”, - ділиться Ольга Пілюгіна.
Хустина «Зозулі» натхнена килимом «Пісня кохання» Ольги Пілюгіної.
Спів закоханих зозуль возвеличує любов як найвищу цінність, яка вивищує людину над буденністю, очищує її душу.
Дана хустина представлена в яскравих малиновому та ягідному кольорах.
“Цей килим про гармонію. На ньому гармонійно співіснує разом пара птахів. Вони наповнені знаками і символами трипільської культури, які розповідають про гармонію природних стихій. Птахи - це символ легкої людської душі, яка прагне злетіти догори.
Птахи - це закохані, як передають гармонію співіснування людини та природи. Розглядаючи килим ви завжди знаходитиме нові сенси.”
Хустина «Жнива» натхнена килимом «Великдень» Ольги Пілюгіної.
Жнива на хустині відображають родючість та плодовитість української землі, тепло та вдячність за все, що вона дає. Птахи на ній - провісники нового етапу життя.
Дана хустина виконана в кольорах золотаво-осінньої листви.
Хустина “Жнива” натхнена кількома творами Ольги Пілюгіної: “Ведикдень”, “Веснянка” та ”Гніздечка”.
У “Веснянці” птахи літають окремо - там у них ще період пошуку. А в “Гніздечках” вони вже знайшли одне одного. Форма дерева вписується в досканалу форму яйця, яка несе в собі життя. Килим “Великдень” символізує значний день найбільшої радості, коли птахи зранку до вечора славлять Бога у своїх піснях.
Хустина «Зоряна ніч» натхнена килимом «Весняний» Надії Бабенко.
Кольори хустини нагадують нічне небо та яскраві зорі, які спокон віків були орієнтирами для людей як в побуті, так і в особистому житті.
Дана хустина виконана в стигло-сливовому та гарбузовому кольорах.
«На цьому килимі Надія Бабенко зобразила весну. Кольорова гама відображає відродження природи: жовті кольори всередині - сонце, брунатні - земля та галузочки, які проростають від неї. Птахи - це образ єднання двох стихій, теплого і холодного, що символізує собою перехід від зими до весни”, - розповідає син Надії Бабенко, Олександр Бабенко.
Рослинне килимарство Решетилівки зародилося від того, що в тій місцевості водилася особлива решетилівська порода овець. До того, як виникли хімічні барвники, спочатку брали природну, пухнасту вовну, її скубли, а вже потім пряли веретеном чи прядкою. Так і утворювалися ниточки, з яких потім ткали килими, розповів в одному зі своїх інтерв'ю заслужений майстер народної творчості Олександр Бабенко.
Характерною особливістю решетилівського рослинного килимарства є принцип побудови орнаменту з мальовничим вирішенням тла. Композиційні мотиви перегукуються з архаїкою прадавніх селянських килимів. Кольорова гама, в більшості, теплих, земляних відтінків.
Найпоширенішим композиційним сюжетом таких килимів є мотив дерева життя в обрамленні в’юнкої безперервної гірлянди із симетричними квітковими вкрапленнями.
Вовняні нитки зближених кольорів рівно лягають горизонтальними рядками у пітканні, і всі рослинні форми плавно перетікають одна в одну, органічно вплітаючись у фактуру виробу. Велика кількість кольорових відтінків помітна лише зблизька, а здалеку вони сприймаються лаконічними суцільними плямами і створюють враження.
